Анна, 2022-06-12
Будь-яке підприємство чи фізична особа-підприємець у своїй господарській діяльності отримує чи виписує рахунки-фактури для оплати тих чи інших товарів та послуг.
Головним завданням створеним рахунку-фактури є надання контрагенту банківських реквізитів для його оплати.
Банківські реквізити на рахунку-фактурі — які вказати?
Щоб полегшити клієнту оплату рахунку-фактури необхідно зазначити:
Створення ідеального рахунку полягає в лаконічності та чіткості викладення основної інформації, але не варто забувати і про необов’язкові реквізити (терміни оплати рахунка, контактні дані постачальника та отримувача), без яких рахунок-фактура буде дійсним, але водночас їх наявність спрощує роботу та виставить вас у «вигідному світлі» для ваших покупців.
Загальновідомо, що код банку (МФО) був одним з головних банківських реквізитів до недавнього часу, без якого не було можливості провести жодного платежу у банку. Код МФО – це певний код банку, але що він означає і як розшифровується не дуже зрозуміло. Для пояснення цього терміну необхідно повернутися до часів СРСР. На той час було 3 головних банки:
Найбільшу кількість філіальних відділень був, очевидно, Ощадбанк. А в умовах відсутності мережі Інтернет та комп’ютерних програм та програмного банківського забезпечення як такого система розрахунків між філіями та відділеннями представляла собою обмін меморіальними ордерами між ними. Тому для визначення філії банку використовувався код, який був закріплений за кожною філією як учасника міжфіліальних оборотів. Звідси походить і абревіатура МФО.
Дізнатися свій МФО банку достатньо запросити довідку з реквізитами рахунку, або виписку з поточного рахунку. Для того щоб дізнатися або перевірити МФО контрагента необхідно знати банк, який його обслуговує та використати довідник банків на офіційному сайті Національного банку України. Це не є секретною інформацією, але пропонуємо краще перевірити код безпосередньо звернувшись до контрагента.
На сьогоднішній день цей реквізит втратив свою актуальність, у зв’язку з переходом банківської системи України на світову систему використання номеру рахунка за стандартом IBAN.
Усі банки України для зручної ідентифікації банківських рахунків та здійснення розрахунків між ними починаючи з 05 серпня 2019 року рахунки клієнтів в національній та іноземній валюті (поточні, депозитні, карткові, кредитні, тощо) поступово переводили згідно нового стандарту IBAN.
IBAN (International Bank Account Number) — це міжнародний номер банківського рахунка. Кожна держава може самостійно встановлювати структуру номера рахунка IBAN. У результаті впровадження цього стандарту за першими літерами можна швидко та чітко розпізнати країну учасника розрахунків, а за допомогою цифрового набору - одночасно перевірку рахунка клієнта на коректність та правильність відображення.
Ці зміни стосувалися як нових рахунків, які були відкриті після вступу в дію змін, так і старих рахунків клієнтів, які були вже відкриті до цього. Закінчився цей перехідний період до 31 жовтня 2019 року, але до 12 січня 2020 року включно дозволялось використовувати старі реквізити для здійснення платежів.
Від того дня усі банківські рахунки України містять 29 символів та відповідають усім вимогам стандарту, який використовується в Європі. Перехід на цей стандарт зменшує кількість обов’язкових реквізитів та спрощує оформлення розрахункових документів.
Для України рахунок у вигляді IBAN складається з літерно-цифрових символів та має вигляд:
UAХХООООООССССССССССССССССССС, де
Таким чином чітко видно, що код МФО втрачає свою актуальність як окремий банківський реквізит, тому деякі банківські установи після 2019 року укрупнюють свої філії та поступово зменшують кількість своїх МФО, залишаючи декілька основних.
Наприклад, є рахунок 2620СССССССССС, який вже відкрито в установі банку з кодом МФО 355299, після запровадження системи IBAN рахунок буде мати вигляд UAХХ355299000002620СССССССССС.
При цьому жодних додаткових договорів щодо переведення рахунків або переоформлення довіреностей щодо розпорядження рахунками не потрібно, але раніше відкриті рахунки суб’єктів господарювання були автоматично передані до органів податкової служби.
Загалом, перехід до міжнародної системи банківських рахунків необхідний для збільшення ефективності руху SWIFT-платежів, зменшення затримок платежів та водночас сприяє спрощенню та здешевленню міжнародних розрахунків.
SWIFT – міжнародно прийнята міжбанківська система передавання інформації та платежів, використовуючи яу можна просто та легко здійснити переказ коштів зі свого рахунка на рахунок фізичної чи юридичної особи. Це значно спрощує оплату закордонних покупок, оплати навчання, лікування, відпочинку чи переказів рідним та знайомим. Кожен банк встановлює свої тарифи на отримання та надсилання SWIFT-платежу. Як правило такі перекази не швидкі, на відміну від, наприклад, миттєвих переказів Western Union, та можуть йти декілька діб.
За допомогою даної системи є можливість здійснювати транзакції у будь-якій валюті та в будь-який банк світу, що підтримує та підключений до системи.
Загалом, термін «SWIFT-платіж» походить від назви товариства всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, що заснований у далекому 1973 році. Спочатку входило всього лише 200 банків з 15 країн світу, а на сьогоднішній день – близько 8000 банківських установ з більше 200 країн світу, що свідчить про чималу вагу у світовій економіці.
Для того, щоб здійснити SWIFT-платіж необхідно надати банку наступну інформацію:
SWIFT-код, в свою чергу, це унікальний літерно-цифровий код банку, що складається з 8 символів (іноді з 11, тоді останні 3 символи означать конкретне відділення банку):
Для постачальника товарів або послуг, щоб отримати SWIFT переказ необхідно вказати усі обов’язкові реквізити у рахунку. Отримати інформацію щодо них – достатньо звернутися до свого відділення банку та отримати довідку з реквізитами. У разі ж коли ви виступаєте у ролі покупця, то єдиний спосіб отримання банківських реквізитів у потрібному форматі – надані документи постачальника.
Логічно, що як і у будь-якої системи, є своїх переваги та недоліки. І якщо переваги – це безумовна популярність, розповсюдженість та простота у здійсненні платежів, то недоліки пропонуємо розглянути детальніше.
Перш за все необхідно відмітити тривалість здійснення переказу. Ми про це згадували раніше, але бувають ситуації, коли саме час є головним чинником здійснення господарської операції. Також не варто забувати, що зручність розрахунків у світі має свою ціну, тому саме за таку популярність ми часто платимо чималу суму. Зазвичай це відсоток від суми переказу, але з максимальними та мінімальними значеннями. Кожна країна сама визначає граничні розміри. До недоліків варто віднести комісійні винагороди банків-посередників у разі їх участі.
Тож, як бачимо міжнародні перекази це не настільки складно, як може скластись враження спочатку, до того ж українська фінансова система поступово, можливо не так швидко як нам би хотілось, переходить на європейські та світові стандарти і системи у фінансовій, банківській та економічній сферах.
30 днів безкоштовно в BitFaktura