Одиниці виміру в первинних документах

Лише нещодавно внесення змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88 спричинило неабияке збентеження серед бухгалтерів. Адже з 10.08.2021 п.2.4 Положення вимагається зазначення одиниць виміру господарської операції «у грошовому та за можливості в натуральних вимірниках», а до цього було формулювання: «у натуральному та/або вартісному виразі». Тому спробуємо детальніше розібратися з оновленими вимогами та рекомендаціями Міністерства фінансів України.

Що таке одиниця виміру

Перш за все, одиниця вимірювання – це фізична величина певного розміру, що прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Зазвичай значення цієї величини приймають рівним одиниці.  Для  бухгалтерських та фінансових документів, регістрів, звітності існують однакові правила оформлення та визначення. Згаданим раніше Положенням № 88 визначено правила документального оформлення господарських операцій, в тому числі одиницю виміру у первинних документів. Проаналізувавши усі законодавчі зміни можна дійти висновку, що алгоритм складання первинної документації загалом не змінився. Усі зміни зводяться до того, що документ повинен обов’язково містити вартісну (грошову) оцінку операції, тобто ціну та/або загальну суму. Тому додаткових реквізитів застосовувати не має необхідності, варто перевірити лише, щоб документ не містив лише натуральних показників без сум.

Аналізуючи позиції законотворців, можна лише ствердитись у даній ситуації – згідно листа міністерства Фінансів України від 06.10.2021 № 41010-07-10/30597:

згідно з бухобліковим принципом єдиного грошового вимірника вимірювання та узагальнення всіх госпоперацій у фінансовій звітності здійснюють в єдиній грошовій одиниці;

— підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. Такою відповідно до ст. 99 Конституції є гривня.

Отже, у листі підкреслюється, що мається на увазі саме грошовий вимір господарської операції, який відображено у первинному документі, а не одиниця вимірювання «грн». Водночас, в залежності від особливостей операції, її характеру та властивостей варто зазначати натуральний вимір.

Тобто, можемо стверджувати, що господарську операцію необхідно вимірювати у натуральному вимірі (шт., кг, л, тощо), і лише за неможливості визначити натуральному обсязі, варто використовувати вартісний показник – грн.

Найпоширеніші одиниці виміру

Для правильного та коректного відображення господарський операцій під час здійснення діяльності будь-якого суб’єкта господарювання, подальшого складання фінансової, бухгалтерської та статистичної звітності і, відповідно, її узагальнення контролюючими органами прийнято використовувати Державний Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку, ДК 011-96 (далі – КСПОВО). Він розроблений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993р №326. Об’єктом такої класифікації є множина одиниць вимірювання фізичних величин та умовних одиниць обліку, які використовуються в статистиці.

 У структурі класифікатора можна виділити:

    •    код (чотиризначне число);

    •    назва одиниці вимірювання чи одиниці обліку;

    •    умовне позначення українською мовою та міжнародне позначення ( для використання в зовнішньоекономічній діяльності).   

Також увесь класифікатор впорядковано за розділами одиниці вимірювання об’єму, простору, часу, відстані, ваги, тощо. Це суттєво спрощує процес пошуку та подальшого застосування. 

Варто зауважити також, що Законом про бухоблік, або положенням про документальне забезпечення записів не передбачено обов’язкове дотримання Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, але оскільки на підставі первинних документів складаються податкові накладні, звітність, то доцільно щоб такі дані узгоджувались між собою.

Одиниця виміру господарської операції у рахунку-фактурі – специфіка запису

Специфіка запису виміру будь-якої господарської операції повинна виходити з особливостей діяльності підприємства або ФОП загалом. Якщо основним видом економічної діяльності оптова торгівля ваговим товаром, то серед усіх одиниць вимірювання ваги повинно бути кілограм (кг), тонна (т) тощо. Наприклад, оптова торгівля овочами здійснюється саме у кілограмах, тоннах і аж ніяк не в грамах, або при наданні послуг з вантажних перевезень відстань вимірюється кілометрами, а не метрами. 

Тобто, в будь-якому випадку специфіка запису у первинних бухгалтерських документах повинна бути логічно обґрунтована та співпадати з іншими регістрами бухгалтерського обліку та звітністю.

Чи одиниця виміру повинна бути записана окремо від кількості товару на рахунку-фактурі?

На нашу думку, виписуючи лише рахунок-фактуру, який має лише інформаційний та рекомендаційний характер, можна оформити одиницю виміру разом з кількістю товару, робіт або послуг, в залежності від виду діяльності вашого підприємства. Але потрібно зважати на те, що первинні бухгалтерські документи (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, акт виконаних робіт чи наданих послуг, тощо) маюсь усталену форму, аналогічно і податкова накладна. І в обох випадках кількість і вид виміру пишуться окремими графами у вигляді стовбців таблиці.

Тому для зручності, зважаючи на бухгалтерський облік, доцільніше розділяти ці два реквізити на окремі елементи.