Що треба знати про ПДВ підприємцю

Якщо замислитися, навіщо потрібен податок на додану вартість, адже без нього було все набагато простіше та зрозуміліше, то слід зазначити той факт, що ПДВ складає велику частку у дохідній частині державного бюджету будь-якої держави. 

І така думка є досить логічною, оскільки кожного дня відбуваються мільйони операцій з продажу та надання послуг, з яких держава формує свій дохід. До того ж, такий підхід дозволяє отримувати податки з виробника, не очікуючи фактичного продажу товару кінцевому споживачеві.

1. Що таке ПДВ?

Податок на додану вартість (ПДВ) це спеціальна форма непрямого податку, при якій на кожному етапі виробництва товару в момент його реалізації, до його вартості додається додаткова націнка аж до моменту продажу споживачеві. Не дивлячись на усю складність системи оподаткування, теоретичну складову розрахунків – з рештою податок сплачує кінцевий споживач. Простими словами, ПДВ – це надбавка до ціни товарів, робіт або послуг, яку сплачує покупець чи замовник в момент покупки товару сплати за послуги. В той час обов’язок сплати до бюджету такої націнки лежить на суб’єкті підприємницької діяльності. 

Згідно п.185.1 Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на території України (як резидентами так і нерезидентами), ввезення товарів та послуг (включаючи оренду) та, відповідно, вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Згідно того ж ПКУ ставки ПДВ можуть бути 0%, 7% та 20% від бази оподаткування.

2. Розрахунок Ставки ПДВ в Україні

Стандартна ставка сплати ПДВ становить 20%, її сплачують усі суб’єкти господарської діяльності, які обрали даний тип оподаткування. Згідно ст.193 ПКУ є ряд випадків, коли ставка податку складає лише 7%. До таких винятків належать постачання окремих видів медичних виробів, препаратів та медобладнання. Точний перелік зазначений у відповідній статті.

Ще одне виключення – ставка оподаткування 0%.  Має більш ширший перелік товарів та послуг, точний перелік наведено у ст.195 ПКУ, щодо яких може бути застосована така ставка, основні з них це товари для заправки та забезпечення повітряних та морських суден, космічного та військового транспорту тощо, що експортується з України.

Водночас можна бути зареєстрований платником ПДВ, але надавати та постачати товари (послуги), які не оподатковуються, вичерпний список таких послуг зазначена у ст.196 ПКУ.

3.Платники ПДВ

Платником ПДВ можуть зареєструватися та працювати юридичні особи та фізичні-особи підприємці на спрощеній або загальній системи оподаткування. Але, як завжди, не все так просто:

• На спрощеній системі сплачувати податок можна лише перебуваючи на третій групі. Для них передбачена сплата 3% Єдиного податку спрощенців, на відміну від 5%, як у неплатників ПДВ.
• Якщо юридична особа має у своєї підпорядкуванні філії, окремими платниками податку вони не вважаються, оскільки входять до складу головної юридичної особи.

Якщо ваше підприємство планує працювати з платниками ПДВ – ваш статус ПДВшника стане у нагоді. Якщо ваш покупець - платник ПДВ, а ви – постачальник без ПДВ, то при укладанні угоди покупець не отримає податковий кредит і, відповідно, не зможе претендувати на зменшення свого податкового зобов’язання, а тому, як наслідок, йому доведеться сплатити більшу суму податків до бюджету. При ситуації навпаки, коли ви -  платник ПДВ, вас може не цікавити ПДВ-статус покупця, він просто заплатить дорожче за товар, бо в його вартість вже врахована сума ПДВ.

Звичайно, що обох ситуацій контрагентам за можливості намагатися уникати для прибуткового ведення бізнесу та оптимізації податкових платежів.    

4. Реєстрація платником ПДВ

Якщо говорити по загальну систему оподаткування, то обов’язково реєструватися платником ПДВ при перевищенні 1 млн грн доходу за останні 12 місяців (згідно статті 181 ПКУ). При спрощенній системі оподаткування такого обов’язку не має, ви повинні при перевищенні лише використовувати РРО, а чи реєструватися платником ПДВ – законодавство прямо не вимагає.

Якщо ж плануєте реєструватися платником ПДВ одночасно з початком підприємницької діяльності, то разом з реєстраційною заявою необхідно подати реєстратору заяву про реєстрацію платником ПДВ з бажаною датою реєстрації.

Сама процедура реєстрації для усіх суб’єктів господарської діяльності однакова. У податковий орган, в якому ви перебуваєте на обліку, необхідно подати електронну форму 1-ПДВ. Зробити це можна через електронний кабінет платника: у меню «ведення звітності» обираєте форму F1310108 та заповнюєте реєстраційні дані, причину реєстрації платника податку. Бажано вказати дату реєстрації, але не обов’язково, адже вона залежить від того, чи новостворене підприємство чи довго вже працює, добровільно переходите чи вимушено. Якщо реєстрацію платником податку через перевищення ліміту обсягу доходу – зазначте, коли це сталося.

Строки подання заяви будуть залежати від добровільної реєстрації чи ні (ст.183.9 ПКУ):

• При перевищенні ліміту обсягу доходу на загальній системі за останні 12 місяців подати заяву необхідно протягом 10 днів місяця, що настав за місяцем перевищення.
• При добровільній реєстрації платником ви станете з дня внесення змін до запису щодо реєстрації, але не пізніше, ніж за 10 днів до початку місяця, коли ви хочете перейти за ПДВшника.
• При зміні ставки єдиного податку 3-ї групи з 5% на 3% заяву бажано надати не пізніше, ніж за 10 днів до початку місяця, з якого буде нараховуватися нова ставка.
• Якщо причин відмовити у реєстрації у фіскальних органах немає, то до реєстру платників ваше підприємство вносять протягом трьох днів з для подання заяви. Повинні присвоїти ІПН (індивідуальний податковий номер), що складається з 12 цифр, за яким можна ідентифікувати в реєстрі платників ПДВ.

З моменту реєстрації платником ПДВ ви зобов’язані виділяти суму податку із загальної вартості ваших робіт, товарів або послуг та оформлювати усі господарські операції податковими накладними. І на цьому етапі розвитку вашого бізнесу вже точно не справитися самотужки без досвідченого бухгалтера. Перш за все, поняття податковий кредит та податкове зобов’язання. Це ключові поняття при обліку ПДВ.

Податковий кредит -  це сума коштів, на яку платник податків може зменшити свої податкові зобов’язання з ПДВ. Виникає коли платник купує товари або послуги, а продавець виписує податкову накладну (податковий кредит) на суму угоди. Іншими словами, це загальна сума ПДВ, яка міститься у складі усіх придбаних вами товарів та послуг, ще називають «вхідний ПДВ».

Податкові зобов’язання з ПДВ – це загальна сума коштів, яку має платник податків сплатити до бюджету. Виникає із загальної кількості товарів, робіт та послуг проданих вами. Ще називають «вихідний ПДВ». 

В процесі господарської діяльності виникає податковий кредит і зобов’язання. В кінці звітного періоду підсумовуються податкові кредити та віднімаються сума зобов’язань. Результат цих обчислень становить суму податку ПДВ, яку повинен сплатити платник до бюджету. Якщо ж сума податкового кредит вище за суму зобов’язань, то сума підлягає відшкодуванню з боку держави.

5. Звітність

Звітним періодом зі сплати ПДВ є календарний місяць, подавати декларацію можна тільки в електронному вигляді протягом 20 календарних днів місяця, що слідує за звітним. Тобто, фактично, до 20 травня потрібно відзвітуватися за квітень. А задекларований подарок необхідно сплатити протягом 10 днів після останнього дня подання декларації.

Також діє правило, що якщо були об’єкти оподаткування в поточному періоді або переносяться показники з минулих періодів, то декларація подається.

Податкова звітність складається з декількох документів:

• податкова декларація з податку на додану вартість із додатками;
• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (п. 50.1 ПКУ);
• розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (п. 208.4 ПКУ).

Усі платники ПДВ подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом (п. 4 р. I Порядку № 21).У складі декларації передбачено подання додатків до неї (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) (п. 10 р. III Порядку № 21).

6. Перевірка платника ПДВ

Звичайно, платники ПДВ підлягають обов’язковій періодичній перевірці з боку контролюючих органів, особливо, якщо маєте на меті відшкодування податкового кредиту від держави. Найбільш поширеними є такі види перевірок:

• Камеральна- проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі поданих податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, Системи електронного адміністрування та інших внутрішньої інформації ДПС. Не потребує спеціальних наказів та повідомлень платнику податків.
• Документальна планова перевірка здійснюється на основі поданих податкових декларацій ПДВ та первинних документів. Планується заздалегідь згідно плану-графіку проведення перевірок на відповідний рік, який можна знайти на офіційному сайті ДПС. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки повинно бути направлено рекомендованим листом або вручене повідомлення під підпис та копією наказу повідомлення про початок запланованої перевірки.
• Документальна позапланова -проводиться без повідомлення та перевіряється об’єкт, пов’язаний з причинами перевірки.

В залежності від виду існують строки перевірки та різний розмір штрафів разі неточностей.

 Для того щоб максимально уникнути перевірок, необхідно намагатися чітко слідувати «букві закону», без зловживань або необдуманих варіантів «обійти» закон.

ДПС має перелік причин, згідно з яким можна потрапити до графіку проведення податкових перевірок. Це може бути робота з контрагентами,  у яких припинена господарська діяльність, не подають звітність або мають ознаки фіктивності. Тому не варто переоцінювати контрагентів, а краще перевірте його на офіційному сайті ДПС, хоча б на наявність податкового боргу.

7. Найчастіші питання і відповіді про ПДВ

Під час роботи підприємства інколи виникають нетипові ситуації, коли не одразу відомо, як краще зробити. Наводимо не великий перелік вирішення таких ситуацій:

• Підприємство є платником ПДВ, а кінцевий споживач – фізична особа, які наслідки?

Якщо компанія – платник ПДВ, то немає значення хто купує товар – юридична чи фізична особа. Питання лише в тому, що коли постачальник продає товар, то повинна зареєструвати податкову накладну, якщо продає також платнику, то зазначає його реквізити та надсилає через електронні засоби( M.E.Doc, тощо)та реєструє, а якщо продає фізичній особі або неплатник ПДВ, то також створює податкову накладну, реєструє, відображаючи свої податкові зобов’язання, але замість контрагента вказує «Неплатник». 

• Що трапиться, якщо забути зареєструвати податкову накладну?

В момент першої події (постачання товару або отримання передплати) виникають податкові зобов’язання та необхідно зареєструвати податкову накладну у визначений термін. У разі порушення строків реєстрації застосовуються штрафні санкції у розмірі від 10 до 50 відсотків від суми ПДВ, в залежності від кількості днів прострочення. Водночас таку накладну все одно слід зареєструвати та відобразити у щомісячній звітності з ПДВ, бо в іншому разі – знову ж таки штрафні санкції.

На перший погляд, все дуже важко, складно та заплутано, але немає нічого неможливого. Необхідно лише один раз розібрати основні моменти та «підводні камені», а все інше буде здаватися вже набагато легшим.