Наймані працівники у ФОПа

Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять невід'ємну частину економіки України, сприяючи зростанню підприємництва та створенню нових робочих місць. Однак процес найму працівників для ФОП може бути складним та вимагає ретельного розуміння та дотримання законодавчих вимог. Ця стаття призначена для допомоги ФОП в усвідомленні їх прав та обов’язків, які виникають під час найму працівників, а також наданні порад щодо ефективного та законного управління трудовими ресурсами. Розглянемо ключові аспекти та кроки, які необхідні для вдалого процесу найму, утримання працівників, а також потенційні складнощі, з якими можуть зіткнутися підприємці у цьому важливому процесі.

Фізична особа-підприємець (ФОП) може наймати працівників, але є певні обмеження залежно від групи оподаткування:

ФОП на 1-й групі: не може мати найманих працівників.

ФОП на 2-й групі: може мати до 10 найманих працівників.

ФОП на 3-й групі та загальній системі оподаткування: кількість найманих працівників необмежена.

Фізичні особи-підприємці відіграють важливу роль у розвитку економіки, створюючи робочі місця та сприяючи підприємницькій активності.

Наймання працівників фізичними особами-підприємцями (ФОП) в Україні має свої особливості та правила, які важливо знати, щоб уникнути неприємностей із законом.

Основні принципи найму працівників у ФОП:

1. Заява працівника: потенційний працівник подає заяву про прийняття на роботу, в якій зазначає дату початку роботи та посаду.
2. Документи працівника: працівник надає такі документи такі як паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
3. Ідентифікаційний код (РНОКПП).
4. Трудову книжку (якщо працівник буде працювати за основним місцем роботи).
5. Диплом, сертифікат або інший документ про освіту (якщо робота вимагає спеціальних знань).

Ці важливі аспекти допоможуть уникнути штрафів та забезпечити законність трудових відносин.

Роботодавець, включаючи ФОП, має низку обов’язків при прийомі працівників на роботу.

Ось основні з них:

• Укладення трудового договору: роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір з працівником, який визначає умови праці, оплату, обсяг роботи тощо.
• Видання наказу або розпорядження: після укладення трудового договору роботодавець повинен видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.
• Повідомлення ДПС: роботодавець зобов’язаний повідомити Державну податкову службу про прийняття працівника на роботу не пізніше ніж за один день до початку роботи.
• Забезпечення умов праці: роботодавець повинен забезпечити працівникові умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
• Ведення обліку робочого часу: роботодавець зобов’язаний вести облік робочого часу працівників.
• Виплата заробітної плати: роботодавець зобов’язаний своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам відповідно до умов трудового договору.
• Забезпечення соціальних гарантій: роботодавець повинен забезпечити працівникам соціальні гарантії, такі як відпустки, лікарняні, страхування тощо.
• Дотримання правил охорони праці: роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці та дотримуватися правил охорони праці.
• Оформлення трудової книжки: якщо працівник працює за основним місцем роботи, роботодавець повинен внести запис до його трудової книжки.
• Ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку: працівник повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією (якщо такі документи є у роботодавця).

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) процес найму та звільнення працівників може бути досить складним, особливо якщо вони не мають можливості найняти бухгалтера.

Ось кілька порад, які можуть допомогти спростити цей процес:

Використання онлайн-сервісів: існують різні онлайн-платформи та програми, які можуть допомогти з веденням бухгалтерії, обліком робочого часу та оформленням документів. Наприклад, сервіси типу “Дія” або “M.E.Doc” та наш сервіс "BitFaktura".

Автоматизація процесів: використання програмного забезпечення для автоматизації процесів, таких як нарахування заробітної плати, подання звітності та ведення обліку, може значно зменшити навантаження на підприємця.

ФОП, який наймає працівників, зобов’язаний сплачувати кілька видів податків та зборів.

Ось основні з них:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): ставка: 22% від заробітної плати працівника.

• Сплачується роботодавцем і не утримується з доходу працівника.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): ставка: 18% від заробітної плати працівника.

• Утримується з доходу працівника і перераховується до бюджету роботодавцем.

Військовий збір: ставка 1.5% від заробітної плати працівника.

• Також утримується з доходу працівника і перераховується до бюджету роботодавцем.

Приклад розрахунку:

Якщо заробітна плата працівника становить 10,000 грн:
ЄСВ: 10,000 грн × 22% = 2,200 грн (сплачується роботодавцем).
ПДФО: 10,000 грн × 18% = 1,800 грн (утримується з доходу працівника).
Військовий збір: 10,000 грн × 1.5% = 150 грн (утримується з доходу працівника).
Отже, працівник отримує на руки: 10,000 грн - 1,800 грн - 150 грн = 8,050 грн.

Звітність

Роботодавець зобов’язаний подавати звітність щодо сплачених податків та зборів:

• Щомісяця подавати звіт за формою Д4.
• Раз на квартал подавати розрахунок за формою 1ДФ, де відображається ПДФО і військовий збір.

Звільнення

Звільнення працівника для ФОП вимагає дотримання певних процедур та законодавчих вимог.

Основні кроки, які потрібно виконати:

Підстави для звільнення:

1. З ініціативи працівника: працівник може звільнитися за власним бажанням, подавши письмову заяву за два тижні до бажаної дати звільнення (ст. 38 КЗпП).
2. З ініціативи роботодавця: роботодавець може звільнити працівника з підстав, передбачених ст. 40 та ст. 41 КЗпП (наприклад, за систематичне невиконання обов’язків).
3. За угодою сторін: сторони можуть домовитися про припинення трудових відносин за взаємною згодою (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Алгоритм дій при звільненні:

1. Попередня розмова: проведіть розмову з працівником, поясніть причини звільнення та дайте можливість висловитися.
2. Письмове повідомлення: оформіть письмове повідомлення про розірвання трудового договору, яке має бути вручено працівнику особисто під розпис.
3. Наказ про звільнення: видання наказу або розпорядження про звільнення працівника.
4. Запис у трудовій книжці: внесіть відповідний запис до трудової книжки працівника (якщо це основне місце роботи).
5. Повідомлення ДПС: повідомте Державну податкову службу про звільнення працівника.
6. Розрахунок з працівником: забезпечте остаточний розрахунок з працівником, включаючи виплату всіх належних сум (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку тощо).

Важливі аспекти:

• Дотримання строків: важливо дотримуватися строків попередження про звільнення, якщо це передбачено законодавством.
• Документальне оформлення: усі документи повинні бути оформлені належним чином, щоб уникнути можливих юридичних проблем.
• Консультації з фахівцями: якщо виникають складнощі, звертайтеся за консультаціями до юристів або фахівців з трудового права.
• Звільнення працівника вимагає уважного підходу та дотримання всіх вимог законодавства для забезпечення справедливості та законності цього процесу.
• Штрафи за порушення: за порушення трудового законодавства роботодавець може бути оштрафований.
• Наприклад, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору штраф може становити 30 мінімальних зарплат.
• Автоматизація процесів: Використання програмного забезпечення для автоматизації процесів, таких як нарахування заробітної плати та подання звітності, може значно зменшити навантаження на підприємця.

Підсумок

Наймання працівників є важливим етапом у розвитку бізнесу ФОП. Дотримання законодавства, правильне оформлення документів та своєчасне повідомлення органів допоможуть уникнути проблем та забезпечити стабільну роботу підприємства. ФОП, які відповідально ставляться до найму працівників, сприяють не лише розвитку свого бізнесу, але й загальному економічному зростанню країни.